Астрономія. Урок 13. Відстань до зір. Звичайні зорі. Подвійні зорі

Тип: Урок.
Наука: Астрономія.
Формат: docx.
К-сть сторінок: 8.
Короткий опис:

Мета: дати учням відомості про основні характеристики зір, розкрити особливості спектральної класифікації зір; ознайомити з методами вимірювання відстаней до зір та за діаграмою Герцшпрунга – Рессела; розглянути різноманітність подвійних зір.
Основні поняття: зоря, річний паралакс, абсолютна зоряна величина, парсек, спектральна класифікація зір, діаграма «спектр — світність», подвійні зорі.
Учні повинні мати уявлення про: методи визначення відстаней до зір, спектральну класифікацію зір; різноманітність подвійних зір.
Учні повинні знати: за паралаксом обчислювати відстань до зорі.

Загальна структура та зміст уроку

I. Аналіз тематичного оцінювання

II. Вивчення нового матеріалу

Зоря – самосвітній космічний об’єкт, у надрах якого відбувається або відбувались екзотермічні термоядерні реакції. Хоча на небосхилі зорі й мають вигляд маленьких блискучих цяточок, це такі ж велетенські тіла, як Сонце, але надзвичайно віддалені від Землі. Чи можна визначити відстані до зір, як це зробити? Для розв’язання цього завдання частково придатним є метод паралактичного зміщення (див. рис. 1).

За півроку Земля опиняється в діаметрально протилежній точці своєї орбіти (точки Т1 та Т2), унаслідок чого положення зорі S на фоні інших віддалених зір трохи змінюється (точки S1 та S2). Якщо вдається зафіксувати цю зміну, то неважко знайти відстань до зорі.

Кут π, під яким із зорі видно радіус земної орбіти, перпендикулярний до напряму зорі, називається річним паралаксом.

Ще в епоху Коперника робилися спроби визначити паралакси зір, але через недосконалість приладів вони були безрезультатними. Виявляється, річні паралакси всіх зір менші за 1″ . Надійно виміряти такі малі кути вдалося лише у першій половині XIX ст. У 1837 р. російський астроном В.Я. Струве (1793-1864) уперше визначив річний паралакс зорі Веги (α Ліри): π = 0,123″.

За допомогою наземної та орбітальної астрономічної апаратури визначено паралакси понад 100 000 зір. Проте метод річного паралаксу застосовний до зір, відстань до яких не перевищує 100 пк. Відстань до віддаленіших об’єктів встановлюється менш точно іншими способами.

Характеристикою блиску зорі є видима зоряна величина. Вона залежить, як від світності зорі, так і від відстані до неї. Дуже потужна зоря, але віддалена, тьмяніша, ніж порівняно близька зірка, яка випромінює не так інтенсивно. Якби вдалось вишикувати зорі на однаковій відстані від Землі, то тоді потужніші з них і були б яскравішими, а зоряна величина залежала б лише від світності.

Абсолютна зоряна величина (М) – зоряна величина, яку мала б зоря, перебуваючи від спостерігача на відстані 10 пк (32,6 св. p.).

Знаючи відстань до зір r та її видиму зоряну величину т, можна обчислити абсолютну зоряну величину:

М = m + 5 – 5*lg r , де r – виражене в парсеках.

Завантажити

 Завантажити