Астрономія. Урок 15. Наша Галактика

Тип: Урок.
Наука: Астрономія.
Формат: docx.
К-сть сторінок: 6.
Короткий опис:

Мета: сформувати уявлення учнів про Галактику, її будову, розміри, спіральну структуру; ознайомити учнів із різноманітністю об’єктів, що входять до складу Галактики, та з місцем у ній Сонячної системи.
Основні поняття: Молочний шлях; кулясті зоряні скупчення; розсіяні зоряні скупчення; зоряні асоціації; туманності; спіральна структура Галактики.
Учні повинні мати уявлення про: нашу Галактику і місце Сонячної системи в ній.
Учні повинні знати: будову, розміри та склад Галактики; типи зоряного населення.

Загальна структура та зміст уроку

I. Перевірка домашнього завдання

Запитання та завдання для бесіди:

– Як визначають відстань до змінних зір?

– Чому нейтронна зоря має таку назву?

– Опишіть еволюцію зір із масою, як у Сонця.

II. Вивчення нового матеріалу

Молочний Шлях – світло-срібляста широка смуга, яка перетинає небесну сферу, проходячи, зокрема через сузір’я Близнюків, Тельця, Кассіопеї, Лебедя, Стрільця. Ще в 1609 році Г. Галілей за допомогою телескопа виявив, що Молочний Шлях складається з колосальної кількості дуже слабких зірок. Зусиллями багатьох астрономів, передусім Вільяма Гершеля, його сина Джона Гершеля, В.Я.Струве, встановлено, що зірки небесної сфери належать величезній зоряній системі — Галактиці (від грецького galakticos – молочний). Переважна більшість зір Галактики сконцентрована в Молочному Шляху (в Україні його називають Чумацьким Шляхом). Наше Сонце разом із планетною системою теж входить до складу Галактики.

Уявна площина, яка проходить через середину Молочного Шляху, називається галактичною площиною. Навіть побіжного погляду достатньо, щоб помітити, що з віддаленням від галактичної площини кількість зір на небесній сфері зменшується. Та й у самому Молочному Шляху світила розподілені нерівномірно. У сузір’ях Візничого та Персея яскравість Молочного Шляху незначна, а в сузір’ї Стрільця він так насичений зорями, що вони утворюють гігантські зоряні хмари. Найбільша з них розташована на межі сузір’їв Стрільця та Скорпіона. Подібні спостереження наштовхують на кілька висновків. По-перше, Галактика дуже стиснута. По-друге, у сузір’ї Стрільця спостерігаємо надзвичайно збагачену зорями центральну область Галактики, а в напрямку на сузір’я Візничого і Персея — її периферію. Отже, якщо нам видно і те, й інше, то Сонце розташоване всередині зоряної системи (Галактики), далеко від її центра, але і не на межі.

На осінньому зоряному небі впадає в око тісна красива група зірок у сузір’ї Тельця, схожа на блискучий маленький ківш. Називається вона Плеядами. Неозброєне око розрізняє в цій групі 7-8 зір, а на фотографіях з тривалою експозицією налічується близько 300 слабких зірок. Таке об’єднання зір — Гіади — розташоване поруч з Альдебараном (? Тельця). Ці та аналогічні до них тісні зоряні групи неправильної форми називаються розсіяними зоряними скупченими. У кожному з них сотні або й тисячі зір, які мають спільне походження, об’єднанні силою всесвітнього тяжіння і разом рухаються у просторі. Діаметри розсіяних зоряних скупчень становлять 10-20 світових років. Більшість розсіяних скупчень складається тільки із зір головної послідовності, а це означає, що вік цих утворень не перевищує 10-100 млн років, тобто вони доволі «молоді». Зараз відомо близько 1200 розсіяних зоряних скупчень і майже усі вони розташовані у Молочному Шляху чи поблизу нього. Найближче до нас розсіяне зоряне скупчення – Гіади – віддалені всього на 46 пк.

Окрім розсіяних, спостерігаються і зоряні скупчення сферичної чи еліпсоїдної форми, які називають кулястими. Вони мають величезні розміри (до 300 св. років) і складаються із сотень тисяч зірок. Значна кількість червоних гігантів у кулястих зоряних скупченнях свідчить про поважний вік цих утворень. Найстарші з них існують 13-15 млрд років. На відміну від розсіяних, кулясті зоряні скупчення сконцентровані біля центра Галактики. Зараз відомо близько 150 кулястих зоряних скупчень, і всі вони надзвичайно віддалені. М22 (читається «Месьє 22») у сузір’ї Стрільця — єдине кулясте зоряне скупчення, яке можна бачити неозброєним оком у вигляді туманної плямки (m = 5,1), розташованої на відстані 2800 пк.

У 1947 році радянський астрофізик В. А. Амбарцумян повідомив про відкриття нового виду зоряних утворень – зоряних асоціацій. Це наймолодші розсіяні зоряні скупчення, що складаються з дуже молодих зір. Молоді гарячі біло-голубі зорі (класів О та В) групуються в О-асоціації, а молоді зорі типу Т-Тельця — у Т-асоціації.

Згідно з астрофізичними даними, 98% маси усієї Галактики сконцентровано у зорях. Решта – 2% речовини припадає на газ і пил. Вони надзвичайно розріджені (1 частинка – на 10 см ) і розподілені нерівномірно у Галактиці. Уважно придивившись до Молочного Шляху, можна побачити на його світлому фоні темні області з незначною кількістю світил. А від сузір’я Лебедя в напрямі на сузір’я Скорпіона Молочний Шлях складається із двох гілок, розділених так званим Великим Провалом. Ця темна смуга – велетенське скупчення пилу, сконцентрованого поблизу галактичної площини. Газопилові хмари екранують світло зірок, розташованих у них та за ними. Іноді з пилу і газу формуються туманності.

Завантажити Завантажити