Енергетика України: можливості, проблеми та перспективи

Тип: Дипломна робота.
Наука: Фізика.
Формат: docx.
К-сть сторінок: 55.
Короткий опис:

ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. Відновлювальні енергетичні ресурси
1.1 Техніко-економічна та екологічна оцінка нетрадиційних і відновлювальних джерел енергії
1.2 Вітроенергетика України
1.3 Характеристики та ресурси сонячної енергії

1.4 Енергія морських хвиль та перспективні установки
1.5 Геотермальна енергія
Розділ 2. Перспектива малої гідроенергетики в Україні
2.1 Шляхи вирішення проблеми використання деревини для отримання енергії в Україні
2.2 Використання теплових насосів
2.3 Прогноз розвитку генеруючих потужностей на період 2010 р
Розділ 3. Висвітлення екологічних проблем на уроках фізики
3.1 Розробка одного із видів занять
Загальні висновки
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

ВСТУП

У світі споживається дуже багато енергії. Так, за оцінками 1997 року споживання електроенергії складало 12,8•109 тонн умовного палива (13,7•109 кВт рік). При цьому сумарне енергоспоживання подвоюється кожні 20 років, а споживання електроенергії – кожні 10-12. Прогнозується, що надалі споживання вже не зростатиме такими темпами, а можливо, навіть зменшуватиметься. Очевидно, що енергетичні ресурси займають особливе місце серед інших сировинних ресурсів. Енергетичні ресурси поділяють на невідновлювані та відновлювані, тому такий же поділ стосується і відповідних джерел енергії.

До невідновлюваних відносять енергетичні ресурси, запаси яких поступово зменшуються (кам’яне та буре вугілля, нафта, природний газ, горючі сланці, торф, сучасне ядерне паливо та ін.).

До відновлюваних належать енергетичні ресурси, запаси яких постійно відтворюються (гідроенергія, сонячна енергія, енергія вітру, енергія припливів і морських хвиль, енергія біомаси). Перелік видів нетрадиційної енергетики на відновлюваних джерелах енергії в майбутньому буде постійно поповнюватися новими видами та новими способами видобутку енергії.

Прогнози запасів енергетичних ресурсів на Землі суперечливі і часто змінюються, що пояснюється різними підходами до їх підрахунку та неповним вивченням надр. Викопні природні ресурси, такі як нафта, природний газ і вугілля становлять 90% комерційного первинного споживання енергії у світі. Частка енергії атомних електро¬станцій становить приблизно 7%, а гідроелектростанцій – 2%. Отже, на нетрадиційні відновлювані джерела енергії припадає всього 1% .

Не може бути сумнівів, що поступово співвідношення змінюватиметься у бік зростання частки споживання відновлюваних енергетичних ресурсів, які за своїми запасами набагато перевищують невідновлювані (приблизно у 7 разів). Незначна частка нетрадиційних джерел енергії у світовому балансі споживання енергії пояснюється, в першу чергу, тим, що внаслідок низької густини на одиницю поверхні та нерівномірного розподілу в часі питомі затрати на одиницю встановленої потужності і вартість енергії при теперішніх технологіях дуже високі, а отже, нетрадиційні джерела не можуть конкурувати з традиційними.

У промислово розвинених країнах створені спеціальні довгострокові національні програми з освоєння нетрадиційних джерел енергіії. Прогнозується, що їхня частка у ви¬робництві електроенергії і теплоти в 2010 р. становитиме 2,5%, а до 2020 р. зросте до 8%. Така тенденція підтримуватиметься і стимулюватиметься також внаслідок загострення екологічних проблем.

Зміни клімату, кислотні дощі, розливи нафти, радіоактивні відходи, транспортне забруднення загрожують нашому здоров’ю, нашій економіці і навколишньому середовищу. Все це є результатом використання нами енергетичних ресурсів неекостійким способом.

Зміни клімату загрожують широкомасштабним руйнуванням більшості світових природних екосистем, кислотні дощі – це небезпека для дерев, дикої природи і споруд; приземна концентрація озону перешкоджає росту рослин; забруднене повітря викликає рак і респіраторні захворювання, які щороку вбивають багато тисяч європейців, впливають на стан здоров’я ще більшої кількості людей, приводять до затрат мільярдів екю на виконання програм оздоровлення, втрати продуктивності, зменшують урожайність і пошкоджують споруди.

Однак енергія є основною умовою нашого соціально-економічного розвитку і служить наріжним каменем для зусиль з підвищення якості нашого життя і задоволення запитів населення. Вважається, що енергетичні потреби Європи постійно збільшуються. Очікується, що залежність Європейського Союзу від імпорту енергоресурсів досягне у 2020 році 70% від загального споживання первинної енергії.

Обмеження щодо використання ресурсів залежать не стільки від ступеня їх доступності, скільки від можливості переборювати наслідки їх впливу на екосистеми на локальному і глобальному рівнях. На існуючому рівні використання ресурсів приводить до високого екологічного впливу. Однак, якщо не враховувати їх екологічної і соціальної ціни, то споживання енергоресурсів і забруднення навколишнього середовища виглядають дуже дешевими.

Забруднення, викликане внаслідок використання нами енергії, впливає на стан здоров’я людей і приводить до втрати продуктивності, скорочення урожайності і створює небезпеку для споруд.

Погана якість повітря щороку викликає тисячі передчасних смертей, особливо з нею пов’язані захворювання серця і верхніх дихальних шляхів, загострення протікання астми, емфіземи і бронхіту. Для речовин, які викликають рак, таких, як бензол, за твердженням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), не існує “безпечного рівня”. Забруднюючі гази викликають кислотні дощі, створюють значну загрозу природним об’єктам і будівлям, а також зменшують продуктивність сільського господарства. Викиди вуглекислого газу є причиною змін клімату, що обумовлює загрозу усьому нашому способу життєдіяльності. Схожим чином не icнує безпечного рівня викидів і відходів атомних електростанцій.

Особливо чутливими до рівня забруднення повітря є маленькі діти і літні люди, які страждають від астми, захворювань серця і легень, – тобто саме ті, хто не має найменшого відношення до забруднень.

rar

 Завантажити