Інтерактивні технології під час уроків з фізики в загальноосвітній школі

Тип: Реферат.
Наука: Фізика.
Формат: doc.
К-сть сторінок: 23.
Короткий опис:

ЗМІСТ
Вступ
Застосування інтерактивних технологій під час проведення нетрадиційних уроків
Урок-аукціон в 7-му класі
Урок-гра „Найрозумніший”
Висновки
Література

Вступ

Основною формою організації навчально-виховного процесу був і є урок, якому відводиться 98% всього навчального часу. Тому учитель повинен постійно вдосконалювати методи роботи на уроках з дітьми, щоб постійно викликати інтерес учнів до уроку.

Сучасний етап розвитку суспільства багатьма вченими характеризується, по перше, як етап нової цільової орієнтації на розвиток інтелектуального, творчого потенціалу особистості, по друге, як етап формування в суспільній свідомості нової наукової картини світу і нового наукового світогляду. Розвиток творчого потенціалу особистості, формування в учнів досвіду творчої діяльності є найважливішим завданням сучасної шкільної освіти, адже завдання творчого рівня навченості (теоретичні та практичні, проблемні, навчально- та науково-дослідницькі є комплексними і вимагають для свого вирішення використання знань і методів багатьох навчальних дисциплін. Наслідком їх виконання є отримання учнями нових знань та інтелектуальний розвиток. Вибір методів навчання залежить від навчально-виховної мети і змісту уроку, рівня підготовки учнів, наявних наочних засобів навчання.

До цього часу виділялись активна і пасивна моделі навчання, залежно від участі учнів у навчальній діяльності. До цієї класифікації зараз додають інтерактивне навчання як певний різновид активного, який має свої особливості та закономірності.

Інтерактивні підходи до навчання не нові для української школи. Вони використовувалися ще в перші десятиліття минулого століття й були поширені в педагогіці та практиці української школи.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому,що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це спів навчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і учитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Воно ефективно сприяє формуванню цінностей, навичок і вмінь, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Для інтерактивного навчання характерне досягнення навчальних досягнень шляхом упровадження інноваційних технологій, пошуку відповіді на запитання «Як навчити? Як створити умови?».

Інтерактивні методи навчання передбачають застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень виступає «суб’єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем. Основними методами цього навчання є: самостійна робота, проблемні й творчі завдання, що розвивають творче мислення (часто домашні випереджаючі завдання, питання учня до вчителя, до інших учнів, питання вчителя до учня.

Застосування інтерактивних технологій під час проведення нетрадиційних уроків

Орієнтація процесу навчання на розвиток особистості, формування його компетенція особистості, формування його компетенцій вимагають більш широкого використання активізуючи методик, інтерактивних технік у навчанні фізики (“мозковий штурм”, дискусія у великій групі, робота в малих групах, метод базово-перехресних груп, дебати, метод “дерево рішень”, інтерв’ю, дослідження випадків тощо), які є домінуючими під час проведення саме нетрадиційних уроків.

Проведення нетрадиційних уроків та позакласних заходів дає можливість доповнити і поглибити знання учнів, розвинути інтерес до предмету, формувати у них компетенції, яких потребує сучасне життя, зокрема: соціальні (брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень, у суспільному житті); полікультурні (розуміння несхожості людей, взаємоповага до їхньої мови, релігії, культури); комунікативні (опанування усних і писемних спілкуванням); інформаційні (уміння здобувати, критично осмислювати й використовувати різноманітну інформацію); саморозвитку та самоосвіти; продуктивної та творчої діяльності.

Досвід моєї роботи, практика переконують, що за всієї різноманітності нетрадиційних уроків в основі кожного з них лежить така форма організації навчання. Як дидактична гра, за допомогою якої можна керувати діяльністю учнів, їхнім інтелектуальним і психічним розвитком.

У виборі дидактичних ігор важливу роль відіграє віковий фактор. Якщо для учнів 7-8 класів характерними є уроки-змагання, уроки естафети, уроки-подорожі, уроки-казки, театралізовані уроки, то для старшокласників ігри “дорослішають”. Тут переважають ділові, рольові ігри, які реалізуються через уроки-конференції, уроки-інтерв’ю, уроки-диспути, інтегровані уроки, уроки-суди тощо.

Під час ділових, рольових ігор усі учні зайняті серйозною роботою, яка нагадує роботу дорослих.

Наприклад, під час проведення уроку-конференції у 10 класі на тему “Наукові основи дії теплових поршневих двигунів” були задіяні всі учні, бо крім ведучих, тут мали слово кореспонденти, історик, головний інженер, представник фірми, заступник головного інженера, конструктор, директор, еколог, головний механік, начальник відділу. Учням було цікаво, вони не тільки ознайомились з новими професіями, але й зуміли, дійсно, створити атмосферу, яка панує на даній фірмі по випуску двигунів. Урок складався з трьох частин вступу, основної частини – інтерв’ю та підсумку-повторення матеріалу. Досвід свідчить, що така робота подобається учням: вона надає широкий просвіт для самовираження, є добрим засобом активного комплексного повторення вивченого матеріалу, удосконалює вміння учнів виступати перед товаришами, вміти слухати.

Важливою є психологічна підготовка учнів до гри. Завчасне повідомлення про проведення гри стимулює учнів до участі у ній, викликає інтерес, спонукає до обдумування заходів, які сприяли б успіху. У результаті поглиблюються конкретні знання учнів, інтегруються зі знаннями з інших дисциплін, формується цілісна система знань.

Завантажити  Завантажити