Методичні особливості навчання фізики в 9-класі за програмою 12-річної школи

Тип: Реферат.
Наука: Фізика.
Формат: docx.
К-сть сторінок: 14.
Короткий опис:

Зміст
Вступ
1. Особливості вивчення розділу «Електромагнітні явища»
2. Особливості вивчення розділу «Атомне ядро. Ядерна енергетика»
3. Навчально-методичне забезпечення вивчення фізики у 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів
4. Поглиблене вивчення фізики в основній школі
Висновок
Список використаної літератури

Вступ

Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти визнано концентричну побудову курсу фізики 12-річної школи. Навчальний матеріал кожного основного розділу вивчається у два етапи відповідно до певного рівня глибини його опанування, складності використання математичного апарату. У 9 класі завершується вивчення першого концентру, за яким фізика вивчається на рівні ознайомлення з фізичними явищами, поняттями і законами природи («Механічні явища», «Теплові явища», «Електромагнітні явища», «Світлові явища», «Атомне ядро. Ядерна енергетика»). Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. № 66.

У 8-9 класах фізика вивчається протягом року по 2 години на тиждень. У 2009/10 навчальному році реалізація змісту предмета в 7- 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів буде здійснюватися за програмою для 12-річної школи «Фізика» (К.; Ірпінь: Перун, 2005), яку створено авторським колективом: О.І.Ляшенко, О.І.Бугайов, Є.В.Коршак, М.Т.Мартинюк, М.І.Шут. Методичні рекомендації щодо вивчення фізики у 7-8 класах подано в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України» №25-26-27, 2008.

1. Особливості вивчення розділу «Електромагнітні явища»

У 9 класі вивчаються 2 основні розділи «Електромагнітні явища» та «Атомне ядро. Ядерна енергетика». Перший розділ складається з трьох підрозділів: «Електричне поле», «Електричний струм» і «Магнітне поле». Викладення тем у цьому розділі за послідовністю схоже на побудову аналогічного розділу курсу фізики 8 класу 11-річної школи. Вивчення навчального матеріалу розпочинається з ознайомлення з поняттями «електричний заряд» та «електричне поле», явищем електризації. Порівняно з 11-річною школою до цього підрозділу включено нову тему «Закон Кулона». Передумовою розгляду цієї теми є введення поняття точкового електричного заряду як фізичної моделі зарядженого тіла. Коефіцієнт пропорційності в законі Кулона бажано подавати в числовій інтерпретації. Уведення поняття відносної діелектричної проникності середовища не передбачається навчальною програмою. Це доцільно робити лише у класах з високим рівнем підготовки. З метою кращого засвоєння закону Кулона краще розв’язувати якісні та кількісні задачі на взаємодію між двома довільними точковими зарядами. Програмою не передбачено вивчення також принципу суперпозиції при взаємодії трьох або більшої кількості зарядів.

На основі знань про подільність електричного заряду, існування електрона, закону збереження електричного заряду наприкінці вивчення теми «Електричне поле» учні повинні вміти пояснювати електризацію тіл, існування провідників і діелектриків. На початкових заняттях вивчення підтеми 1.2. «Електричний струм» учні з’ясовують фізичну сутність виникнення та існування електричного струму, роль джерел струму. Демонстрація дослідів та наведення конкретних прикладів допоможе сформувати розуміння учнями дії електричного струму. Уведення основних понять розділу: сила струму, напруга, опір провідника, робота і потужність електричного струму здійснюється на основі традиційно усталеної методики. Велике значення для формування глибоких знань у цій підтемі належить розв’язуванню задач на розрахунок електричних кіл різного з’єднання споживачів та лабораторним роботам, де формуються вміння вимірювати електричні характеристики, експериментально встановлювати функціональні залежності відповідно до типів з’єднання провідників.

Практичну значимість вивчених законів (Ома, Джоуля-Ленца, а також послідовного та паралельного з’єднання провідників) слід показати на прикладі електронагрівальних пристроїв; пояснити явище короткого замикання; з’ясувати методи та пристрої для захисту від нього. Теми «Електричний струм в розчинах і розплавах електролітів», «Струм у напівпровідниках» та «Електричний струм у газах» уперше введено до навчальної програми основної школи. До теперішнього часу розглядалося лише питання про носії електричного заряду в металах.

Найскладнішим питанням цієї теми є вивчення природи електричного струму в напівпровідниках, оскільки вимагає від учнів певного рівня розвитку абстрактного мислення, міжпредметних знань з хімії. Найбільшу увагу при викладанні цієї теми слід звернути на висвітлення питання практичного значення використання струму в різних середовищах. Особливо це стосується напівпровідників, без яких не можливо уявити сучасну електро-, радіо- та комп’ютерну техніку. Викладання зазначених вище питань здійснюється на якісному та описовому рівнях. Лише при вивченні електричного струму в розчинах (розплавах) електролітів з’ясовується функціональна залежність між кількістю речовини, що виділяється під час електролізу (перший закон Фарадея), розгляд другого закону Фарадея не передбачено.

Перелік питань, які усталено вивчалися у темі «Магнітне поле», розширено розглядом явища електромагнітної індукції, дослідів Фарадея та гіпотези Ампера. При вивченні цієї теми в учнів закладаються початкові знання про магнітне поле, розуміння єдності та взаємопов’язаної електричних та магнітних явищ.

Завантажити  Завантажити