Перші кроки в розвитку фізико-математичних наук

Тип: Реферат.
Наука: Фізика.
Формат: docx.
К-сть сторінок: 22.
Короткий опис:

Зміст
Вступ
Стародавня натурфілософія
Іонійська школа
Атомісти
Піфагорійська школа
Вчення Платона
Вчення Арістотеля
Список використаних джерел

Вступ

Уже первісна людина, добуваючи їжу й одяг, захищаючись від диких звірів, поступово нагромаджував знання про навколишню дійсність. Однак знання первісної людини ще не становили науки; вони не були систематизовані, об’єднані якими-небудь теоріями. Будучи пов’язаними з виробничою діяльністю, з добуванням засобів до існування, вони були узагальненням безпосереднього практичного досвіду. Знання накопичувалися протягом десятків тисяч років і передавалися усно від покоління до покоління.

Зачатки науки з’являються з виникненням рабовласницького суспільства. Техніка рабовласницького суспільства хоча й стояла на низькому рівні (особливо на початку появи цього суспільства), проте це вже була техніка, що, з одного боку, приводила до більше швидкого нагромадження наукових знань, а з іншого боку, уже вимагала, хоча й у малому ступені, застосування наукових знань про природу. Разом з розвитком рабовласницького ладу відбувається поділ суспільства на класи. З’являється група людей, здатних зафіксувати наукові знання про природу, осмислити їх, привести в систему і якоюсь мірою розкрити зв’язку й закономірності явищ природи. З’являється й починає розвиватися наука.

Зародки науки мали місце в древніх рабовласницьких державах: Вавилоні, Єгипті, Китаї і Індії. Можна легко простежити, як практичні потреби людей привели до появи найстаріших наук — астрономії й математики. Розвиток астрономії був викликаний насамперед необхідністю вміти визначати й вимірювати час. Це було необхідно й для землеробства, і для скотарства. Потрібно було знати час доби, визначати час початку й кінця робіт. Випливало знати пори року, знати, коли наступають холода, посушливі й дощові періоди й т.д. Для рішення цих задач нічого не залишалося, як звернутися до вивчення положення й руху небесних тіл. Так почала розвиватися астрономія, що уже в древніх рабовласницьких державах досягла перших успіхів. З’явився календар, дослідився рух планет. Астрономи знали багато сузір’їв і особливо руху планет по небесному зводі. Особливу роль астрономія грала в Єгипті, де все господарство залежало від уміння пророкувати розливи Нілу. У Єгипті астрономічні спостереження вели жерці. Можна сказати, що необхідність обчислювати періоди підйому й спаду води в Нілі створила єгипетську астрономію, а разом з тим панування касти жерців як керівників землеробства.

Астрономічні знання крім складання календаря й виміру часу давали можливість орієнтуватися на місцевості й визначати напрямок під час сухопутних і морських подорожей. Тому розвиток мореплавства сприяв розвитку вивчення руху й розташування небесних світил, тобто астрономії.

Другою найдавнішою наукою є математика, початки якої дуже рано з’явилися знов-таки у Вавилоні, Єгипті, Індії й Китаї. Виникнення математики також було пов’язане з розвитком господарського життя. Ще при первісно-общинному ладі під впливом практичних потреб виникає поняття числа. Пізніше, але знову ж під впливом необхідності рішення практичних задач (уміння вести розрахунки при обміні, стягнення податків і т.д.) поняття числа розвивається. З’являються різні системи рахунку. Зокрема, сучасна десяткова система виникла в Древній Індії. Далі встановлюються прийоми рахунку, перші чотири правила арифметики й навіть правила рішення деяких найпростіших алгебраїчних рівнянь. Одночасно виникає й розвивається геометрія. Її розвиток також визначається практичними потребами – виміром земельних ділянок, об’ємів, потребами будівництва. Безумовно, у цей період відбувається нагромадження знань в області фізики. Так, у цей час були відомі правило важеля й закон прямолінійного поширення світла. Однак на відміну від астрономії й математики говорити про появу початків фізичної науки в розглянутий період ще не можна.

Астрономія й математика в древніх державах Вавилоні, Єгипті, Індії й Китаї перебували ще в зародковому стані. Вони в основному являли собою сукупність уривчастих відомостей, окремих рецептів і правил. Навіть при спробах узагальнити ці відомості й правила їх тісно зв’язували з фантастичному релігійними поданнями про природу й людину. У Єгипті жерці, будучи одночасно й ученими й верховними священнослужителями, зв’язували в щось єдине наукові знання й фантастичні, релігійні подання про навколишню дійсність. Так, наприклад, встановивши зв’язок між рухом небесних світил і змінами в навколишній природі, що відбуваються зі зміною пір року, вони шукали такий же зв’язок між небесними явищами й долею окремих людей і цілих держав. Вони вчили, що рух і положення небесних тіл управляють життям людей на Землі, Так разом з астрономією розвивалася й астрологія. Із зачатками науки також безпосередньо були зв’язані елементи антропоморфізму, анімізму, міфології й т.д.

rar

 Завантажити