Використання на уроках фізики елементів модульно-розвивального навчання

Тип: Реферат.
Наука: Методика фізики.
Формат: docx.
К-сть сторінок: 38.
Короткий опис:

Зміст
ВСТУП
Методичні особливості теми «Властивості пари, рідин та твердих тіл»
Методика розвитку мислення учнів під час вивчення теми «Властивості пари, рідин та твердих тіл» за модульною технологією

Методика та результатипроведення педагогічного експерименту
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Проблема пошуку шляхів підвищення ефективності розвитку мислення учнів була актуальною на всіх етапах розвитку школи особливо важливою вона стала сьогодні за умов становлення особистісно-орієнтованої освіти, основу якої становлять ідеї гуманізації. На відміну від традиційного підходу до навчання як знаннєво-орієнтованого процесу, сучасна концепція освіти ґрунтується на засадах, відповідно з якими учень стає рівноправним суб’єктом навчально-виховного процесу. Саме тому чільне місце у системі завдань сучасної школи посідає розвиток особистості учня і, зокрема, його мислення. На цьому наголошується в Національній доктрині розвитку освіти, законі України «Про загальну середню освіту», Постанові Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання», концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), наказах Міністерства освіти і науки України.

Проблема особистісно-орієнтованого навчання була об’єктом дослідження таких відомих педагогів та психологів, як Ю. К. Бабанський, П. Я. Гальперін, Л. І. Божович, В. В. Давидов, Л .В. Занков, Е. В. Ільєнков, Д. Б. Ельконін, Є. В. Бондаревська, А. В. Петровський, В. В. Сєріков, І. С. Якиманська. У працях цих вчених доведено, що на основу особистісно-орієнтованого підходу до навчання становлять: гуманне відношення до учня, допомога йому з боку вчителя в реалізації його природних здібностей. При цьому в якості основних пріоритетів визначено розвиток особистості учня, його індивідуальності, творчих здібностей, мислення, здатності до активної самостійної діяльності.

Шляхи реалізації цих завдань пов’язані з теорією розвиваючого навчання, яка ґрунтується на трьох взаємопов’язаних і обов’язкових процесах: навчальній діяльності, теоретичному мисленні та рефлексії, а також з теорією діяльності. В цих теоріях розкрито структуру діяльності визначено умови навчання учнів виконанню, провідними серед яких виступають: необхідність залучення дитини у процесі навчання до самостійної активної творчої діяльності та дотримання її етапів; надання першочергового значення в навчально-виховному процесі всебічному розвитку мислення учня, його мотиваційного, змістовного та функціонального компонентів.

Феномен мислення та процес його розвитку досить ґрунтовно досліджений у психології. У роботах Б. Б. Баєва, О. Н. Леонтьєва, С. Л. Рубінштейна, А. В. Фурмана, І. С. Якиманської розкрито психологічні аспекти мислення; А. В. Брушлинського визначено спрямованість розумового процесу; Л. Л. Турової розглянуто мислення як процес розв’язування задач; Н. Ф. Тализіної та П. Я. Гальперіна визначено умови поетапного формування розумових дій.

Значні можливості у розвитку мислення має шкільний курс фізики.

Разом з тим у сучасній методичній літературі відсутні наукові праці, в яких – обґрунтовувався б системний підхід до розвитку мислення учнів засобами фізики. Недостатньо дослідженими залишаються питання формування в учнів загально-інтелектуальних умінь та мотивації мисленнєвої діяльності. Проте відомо, що 90% успіхів у її здійсненні визначають функціонально-операційний та мотиваційний компоненти мислення.

Таким чином, розвиток мислення учнів в процесі навчання фізики є пріоритетним напрямком у комплексі розвивальних завдань в цілому.

Серед технологій розвиваючого навчання, орієнтованих на розв’язання окремих завдань, слід виділити модульно-розвиваючу технологію, яка досить високо оцінюється міжнародними експертами освітніх систем і визнана ЮНЕСКО як найбільш ефективна загально дидактична технологія навчання, що в найбільшій мірі враховує вимоги особистісно-орієнтованого навчання та досягнення психології. Сьогодні дослідження її результативності у навчанні учнів фізики стає ще більш актуальним у зв’язку з залученням України до Болонського процесу.

Зазначеним тенденціям і вимогам відповідає науково-експериментальна програма з модульно-розвивальної системи освіти, що створена і реалізується групою науковців і практиків під керівництвом А. Фурмана. Вона пропонує більш ефективну за існуючу техноструктуру організації освітнього процесу в школі завдяки реалізації вимог принципів ментальності, духовності, розвитковості, модульності. Тому спричинює створення такої соціокультури опосередкованого простору, що має якісно нове змістове наповнення як навчально-виховної діяльності (наукові знання, соціальні норми, культурні цінності), так і розвивальної взаємодії вчителя і учнів (психолого-педагогічний, навчально-предметний і методично-засобовий складники), що закономірно активізують психосоціальний розвиток особистості.

Модульно-розвивальна система може бути проаналізована з позицій сучасної соціальної психології як: а) складна соціальна організація навчально-виховних процесів у гуманітарній сфері суспільства, б) система освітньої діяльності, яка характеризується специфічною соціально-психологічною регуляцією та організаційним кліматом (В. Казміренко), і в) як неперервна розвивальна взаємодія вчителя і учня, що організується за законами соціальної, педагогічної або діалогічної співактивності учасників навчання (Г. Балл, В. Біблер, О. Киричук, Г. Ковальов, М. Корнєв, Г. Сагач, О. Татенко, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін.).

rar

 Завантажити